індуктивний — прикметник … Орфографічний словник української мови
індуктивний — индуктивный inductive induktiv оснований на індукції, той, що користується методом індукції; і. м е т о д засіб дослідження. при якому від спостереження окремих фактів і явищ переходять до встановлення загальних правил і законів; і. з в я з о к… … Гірничий енциклопедичний словник
безіндуктивний — а, е. Який характеризується відсутністю індукції … Український тлумачний словник
електроіндуктивний — а, е: •• Електроіндукти/вна дефектоскопі/я дефектоскопія, що базується на взаємодії магнітного поля вихрових струмів з датчиком збуджуючого їх поля … Український тлумачний словник
безіндуктивність — ності, ж. Абстр. ім. до безіндуктивний … Український тлумачний словник
дедуктивний — а, е, лог. Прикм. до дедукція; заснований на дедукції; прот. індуктивний … Український тлумачний словник
дросель — я, ч. 1) тех. Пристрій у вигляді клапана, заслінки і т. ін. для регулювання тиску рідини, пари або газу. 2) ел. Котушка з електричного провідника, що має великий індуктивний опір і вмикається в електричне коло для регулювання сили струму … Український тлумачний словник
індуктивність — ності, ж.; спец. 1) Абстр. ім. до індуктивний 1), 2). 2) Фізична величина, що характеризує здатність провідника нагромаджувати енергію магнітного поля, коли в ньому протікає електричний струм. 3) Елемент електричного кола … Український тлумачний словник
індуктивно — Присл. до індуктивний … Український тлумачний словник
індукційний — а, е. 1) лог. Те саме, що індуктивний 1). Індукційний метод навчання. 2) фіз., ел. Який виник унаслідок індукції; такий, що пов язаний з індукцією (у 2 знач.). || Який ґрунтується на індукції. Індукційна електропіч. Індукційне зварювання труб. || … Український тлумачний словник
